Installation guide (Українська)

From ArchWiki
Jump to navigation Jump to search

Цей документ є посібником із встановлення Arch Linux з живої системи завантаженої з офіційного ISO-образу. Перед встановленням радимо переглянути часті питання. Конвенції використані в цьому документі доступні у довідці по прочитанню. Зокрема зразки коду можуть містити змінні, які слід змінити самостійно, зазначені курсивом.

Більш детальні інструкції доступні у відповідних статтях ArchWiki або сторінках man, посилання на обидвох присутні в цьому посібнику. Також доступні канали чату Arch Linux та форум якщо необхідна допомога.

Arch Linux має завантажуватись на x86_64-сумісному компʼютері з як мінімум of 512 МіБ ОП. Звичайне встановлення повинно зайняти менше 800 МіБ дискового простору. Оскільки процес встановлення потребує отримання пакетів із віддалених сховищ, цей посібник передбачає наявність інтернет-зʼєднання.

Підготовка до встановлення

ISO-образ для встановлення та його GnuPG-підпис можна отримати з сторінки завантаження.

Перевірте цифровий підпис

Рекомендуємо перевірити підпис образу перед використанням, особливо при завантаженні із HTTP-дзеркала, де завантаження як правило вразливі до перехоплення та роздачі шкідливих образів.

На системах з встановленим GnuPG завантажте PGP-підпис (під Checksums) до теки із завантаженим ISO-образом та перевірте його цифровий підпис з допомогою:

$ gpg --keyserver-options auto-key-retrieve --verify archlinux-version-x86_64.iso.sig

З вже встановленої Arch Linux-системи замість цього можна зробити перевірку цифрового підпису з допомогою:

$ pacman-key -v archlinux-version-x86_64.iso.sig
Примітка:
  • Цифровий підпис може бути замінений якщо його завантажити з дзеркала, тому краще завантажуйте його з archlinux.org. В такому разі переконайтесь що публічний ключ використаний для розшифрування є підписаний іншим ключем, якому можна довіряти. Використайте команду gpg для виводу відбитку відкритого ключа.
  • Інший спосіб перевірити справжність підпису - це переконатись, що відбиток відкритого ключа відповідає відбитку ключа від розробника Arch Linux який підписав ISO-файл. Дивіться Wikipedia:uk:Асиметричні алгоритми шифрування для отримання додаткової інформації про процес перевірки справжності відкритого ключа.

Завантажте живе середовище

Живе середовище можливо завантажити з USB-флешки, оптичного диску чи мережі з PXE. Інші способи встановлення доступні у Category:Installation process (Українська).

  • Вказати поточний пристрій завантаження який містить образ встановлення Arch Linux. Цього зазвичай можна досягнути натиснувши клавішу протягом POST-фази так, як це вказано на стартовій заставці. Для деталей зверніться до посібника своєї материнської плати.
  • Коли зʼявиться меню Arch Linux, виберіть Boot Arch Linux і натисніть Enter щоб зайти у оточення встановлення.
  • Для списку параметрів завантаження дивіться README.bootparams, а для списку встановлених пакунків — packages.x86_64.
  • Вас введе в систему на першій віртуальній консолі як користувача root та надасть командну оболонку Zsh.

Для перемикання в іншу консоль, наприклад щоб переглянути цю статтю в ELinks паралельно з встановленням, використовуйте скорочення клавіатури Alt+стрілки. Для редагування файлів налаштування доступні nano, vi та vim.

Виберіть розкладку клавіатури

Розкладка консолі за замовчуванням — US. Перегляньте доступні розкладки з допомогою:

# ls /usr/share/kbd/keymaps/**/*.map.gz

Щоб змінити розкладку, додайте відповідну назву файлу до loadkeys(1), забравши шлях та розширення. Наприклад для української розкладки:

# loadkeys ua-utf

Консольні шрифти знаходяться в /usr/share/kbd/consolefonts/ і їх так само можна використати з допомогою setfont(8):

# setfont UniCyr_8x16

Перевірте режим завантаження

Якщо на UEFI материнській платі увімкнено UEFI-режим, Archiso завантажить Arch Linux з допомогою systemd-boot (Українська). Переглянтьте теку efivars щоб це перевірити:

# ls /sys/firmware/efi/efivars

Якщо теки не існує, систему можна завантажити в режимах BIOS чи CSM. Дивіться посібник своєї материнської плати.

Підключіться до інтернету

Щоб налаштувати інтернет-зʼєднання, пройдіться по наступних кроках:

Оновіть системний годинник

Використайте timedatectl(1) щоб задати правильний системний час:

# timedatectl set-ntp true

Щоб перевірити статус сервісу використайте timedatectl status.

Розбийте диск

Коли роспізнані живою системою, дискам присвоєно блоковий пристрій такий як /dev/sda чи /dev/nvme0n1. Щоб опізнати ці пристрої використайте lsblk або fdisk:

# fdisk -l

На результати що закінчуються rom, loop чи airoot можна не зважати.

Наступні розділи є необхідними для вибраного пристрою:

Якщо ви хочете створити будь-які складені блокові пристрої для LVM, шифрування системи чи RAID, то робіть це зараз.

Приклади розбиття

BIOS з MBR
Точка монтування Розділ Тип розділу Пропонований розмір
/mnt /dev/sdX1 Linux Залишок пристрою
[SWAP] /dev/sdX2 Linux swap Більше ніж 512 МіБ
UEFI з GPT
Точка монтування Розділ Partition type Пропонований розмір
/mnt/boot or /mnt/efi /dev/sdX1 Системний розділ EFI 260–512 МіБ
/mnt /dev/sdX2 Linux x86-64 root (/) Залишок пристрою
[SWAP] /dev/sdX3 Linux swap Більше ніж 512 МіБ

Дивіться також Розбиття диску#Приклади розбиття.

Примітка:
  • Використовуйте fdisk або parted для редагування таблиці розділів, наприклад: fdisk /dev/sdX.
  • Swap простір може бути розміщений на swap-файлі на файловій системі що їх підтримує.

Форматуйте розділи

Створені розділи потрібно форматувати, кожен відповідною файловою системою. Наприклад якщо коренева тека є на /dev/sdX1 та буде містити файлову систему ext4 то виконайте:

# mkfs.ext4 /dev/sdX1

Якщо ви створили розділ для swap, започаткуйте його з допомогою mkswap та увімкніть з допомогою swapon:

# mkswap /dev/sdX2
# swapon /dev/sdX2

Для деталей дивіться Файлові системи#Створити файлову систему.

Монтуйте файлові системи

Монтуйте файлову систему на кореневу теку до /mnt, наприклад:

# mount /dev/sdX1 /mnt

Створіть всі решту точок монтувань, що залишилися (такі як /mnt/efi) та змонтуйте їх відповідні розділи.

Опісля, genfstab знайде монтовані файлові системи та swap-простір.

Встановлення

Виберіть дзеркало

Пакунки що будуть встановлені мають бути завантажені з серверів-здеркал, які визначені в /etc/pacman.d/mirrorlist. На живій системі усі дзеркала є увімкненими та сортованими за їх статусом синхронізації та швидкості на час коли образ встановлення був створений.

Чим вище дзеркало в списку, тим більший воно має пріоритет коли заватажується пакет. Бажано відредагувати файл відповідним чином та перемістити дзеркала, розташовані найближче географічно у верхню частині списку, хоча слід враховувати й інші критерії.

Цей файл буде скопійовано потім до новоствореної системи командою pacstrap, тому вартує його виправити вже зараз.

Встановіть необхідні пакети

Використайте скрипт pacstrap для встановлення пакунку base, ядра Linux та прошивок для поширених пристроїв:

# pacstrap /mnt base linux linux-firmware
Порада: Можна замінити linux на пакунок ядра Linux на ваш вибір. Ви можете пропустити встановлення ядра Linux або пакету прошивок якщо ви дійсно знаєте що робите ;-)

Пакунок base не містить усіх засобів присутніх на живій системі, тому встановлення інших пакетів може знадобитися для повністю функціональної базової системи. Зокрема, розгляньте встановлення:

Для встановлення інших пакунків чи груп пакунків, додайте їх назви до команди pacstrap вище (розділено пробілами) або використайте pacman коли зайшли chroot в нову систему. Для порівняння, пакунки доступні в живій системі можна знайти в packages.x86_64.

Налаштуйте нову систему

Fstab

Генеруйте файл fstab (використайте -U або -L щоб визначити диск за UUID або підписом, відповідно):

# genfstab -U /mnt >> /mnt/etc/fstab

Перевірте результат у /mnt/etc/fstab та відредагуйте його в разі помилки.

Chroot

Змініть кореневу теку в нову систему:

# arch-chroot /mnt

Часова зона

Встановіть часову зону:

# ln -sf /usr/share/zoneinfo/Region/City /etc/localtime

Виконайте hwclock(8) щоб створити /etc/adjtime:

# hwclock --systohc

Ця команда має на увазі, що апаратний годинник встановлений на UTC. Для деталей дивіться Системний час#Стандарт часу.

Локалізація

Розкоментуйте en_US.UTF-8 UTF-8 та інші потрібні локалі в /etc/locale.gen, та створіть їх з допомогою:

# locale-gen

Створіть locale.conf(5) та встановіть змінну LANG відповідно:

/etc/locale.conf
LANG=uk_UA.UTF-8

Якщо ви вибрали розкладку клавіатури, зробіть зміни постійними в vconsole.conf(5):

/etc/vconsole.conf
KEYMAP=ua-utf
FONT=UniCyr_8x16

Налаштування мережі

Створіть файл hostname:

/etc/hostname
myhostname

Додайте відповідні записи в hosts(5):

/etc/hosts
127.0.0.1	localhost
::1		localhost
127.0.1.1	myhostname.localdomain	myhostname

Якщо система має постійну IP-адресу, то вона повинна бути записана замість 127.0.1.1.

Завершіть налаштування мережі для нововстановленої системи, включно з встановленням програм для мережі на ваш смак.

Initramfs

Створення нової initramfs зазвичай не потрібно, бо mkinitcpio було виконано при встановленні пакунка ядра Linux з pacstrap.

Для LVM, шифрування системи чи RAID, змініть mkinitcpio.conf(5) та пересворіть образ initramfs:

# mkinitcpio -P

Пароль root

Встановіть пароль для root:

# passwd

Завантажувач Linux

Виберіть та встановіть Linux-сумісний завантажувач Linux. Якщо у вас Intel або AMD процесор, додатково увімкніть оновлення Мікрокоду.

Перезавантажте систему

Вийдіть з оточення chroot з допомогою команди exit або комбінації клавіш Ctrl+d.

Необовʼязково вручну відмонтуйте всі розділи з допомогою umount -R /mnt: це дозволяє помітити "зайняті" розділи, та знайдіть причину з допомогою fuser(1).

Насамкінець перезавантажте компʼютер ввівши команду reboot: будь-які змонтовані розділи будуть автоматично відмонтовані systemd. Не забудьте вийняти засіб встановлення та потім увійти в нову систему як користувач root.

Після встановлення

Для керування системою та інструкцій після встановлення (наприклад налаштування графічного інтерфейсу користувача, звуку чи тачпада) дивіться Загальні рекомендації.

Для переліку програм що можуть вас зацікавити дивіться Список програм.